середу, 2 квітня 2014 р.

Пулюй Іван Павлович

Пулюй Іван Павлович
(2 лютого 1845, Гримайлів — †31 січня 1918, Прага)

український фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, громадський діяч, перекладач.

Разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуй-Левицьким, Іван Пулюй зробив перший переклад українською мовою Нового та Старого Завіту, виданих в 1903 році.
У 1860-х роках перекладати Біблію українською мовою розпочав П.Куліш, що завжди керувався прагненням перетворити українців з етносу в політичну націю. До нього приєднався І. Нечуй-Левицький. 1869 р. вони залучили до перекладу І.Пулюя, відомого вченого-фізика, що мав глибокі знання богослов'я. 1881 р. Новий Заповіт у їхньому перекладі Наукове товариство імені Шевченка опублікувало у Львові. Праця над Старим Заповітом тривала. Загадкова листопадова пожежа 1885 р. в Кулішевому хуторі Мотронівка стала трагічною сторінкою в історії української Біблії[2]. Перекладачі почали працювати над перекладом Старого Заповіту знову від самого початку. Уже після смерті П. Куліша завершив переклад І.Пулюй. Лише 1903 р. Британське та закордонне біблійне товариство видає першу повну українську Біблію («Святе письмо Старого і Нового Завіту») в перекладі П.Куліша, І.Нечуя-Левицького та І.Пулюя.

Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту / пер. П. Куліш, І. Нечуй-Левицький, І. Пулюй (1912)
Нові і перемінні зьвізди (1905)
Непропаща сила (1919)
Гайда Р., Пляцко Р.\ Іван Пулюй (1845-1918): Життєписно-бібліографічний нарис (1998)
Заставний Ф.\ Іван Пулюй – великий патріот України. Малознані сторінки творчості (1996)

Немає коментарів:

Дописати коментар