Леонтович Микола Дмитрович

Леонтович Микола Дмитрович
(13 грудня 1877, с. Монастирок, Вінницька область — †23 січня 1921, Марківка, Вінницька область)

український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог.

MP3:
До 100 річчя з дня народженяя. Хор київської державної консерваторії, диригент Павло Муравський.

Відео:
Опера "На русалчин великдень". Хор та оркестр Київської опери, дир.І.Гамкало, хормейстер - Л.Венедиктов
Різьбяр у музиці (документальний фільм)
Музей Миколи Леонтовича
Про Щедрик

Книжки:
Леонтович М. Народні пісні. Десяток п’ятий (1921)
Леонтович М. Народні пісні. Десяток п’ятий (1921) колір
Завальнюк А.\ Леонтович - Листи, документи, духовнi твори (2007)
Дяченко В.\ М.Д. Леонтович (1969)
Гордійчук М.\ Микола Леонтович [Серія "Творчі портрети українських композиторів"] (1974)
Корній Л., Клименко Е.\ Музичний архів Леонтовича. Каталог (1999)

Більше нот

Пошук:

1. Леонтович М. Народі пісні. — К. — Вид-во Дніпросоюзу. — 1921 (5 десятків, редактор П. Козицький).
2. Леонтович М. Музичні твори. — К.-Х. — Книгоспілка. — 1930-31 (8 збірників, перевірив і примітки подав Я. Юрмас).
3. Леонтович М. Українські народні пісні : для хору / М. Леонтович; упоряд. М. Вериківський . – К. : Мистецтво, 1952 . – 158 с.
4. Леонтович М. Хорові твори / М. Леонтович; упоряд. М. Вериківський . – К. : Держ. видав. образотворч. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1961 . – 234 с. : іл.
5. М.Леонтович. Хорові твори. — К. — Музична Україна. — 1970 (Загальна редакція М. Гордійчука, упорядкування та примітки В. Брусса).
6. Леонтович М. Вибрані хорові твори. — К. — Музична Україна. — 1977 (Спец.-редакція І.Мартона).
7. Леонтович М. Хорові твори на народнопісенні теми. З неопублікованого. — К. — Музична Україна. — 1987 (Упорядкування і редакція Б. Луканюка).
8. Леонтович М. На русалчин Великдень. Опера на 1 дію. Лібрето М. Леонтовича за казкою Б.Грінченка. — К. — Музична Україна. — 1980 (Літ. редакція А.Бобиря. Муз. редакція для солістів, хору та симфонічного оркестру М. Скорика).
9. Леонтович М. Духовні хорові твори. — К. — Музична Україна. — 1993 (Упорядкування В.Іванова).
10. Духовно-музичні твори українських композиторів ХХ ст. — К. — 2004 (Упорядкування і редакція М. Юрченка).
11. Духовні твори М. Леонтовича. — К. — 2005 (Упорядник М. Гобдич).
12. М. Леонтович. Хорові твори. — К. — Музична Україна. — 2005 (Редактор-упорядник В. Кузик).

Васильченко Степан Васильович

Васильченко Степан Васильович
(справжнє прізвище — Панасенко)
(8 січня 1879, м. Ічня — †11 серпня 1932, Київ)

український письменник, педагог, перекладач.

Твори:
Талант ((1920)
Оповідання (1915):

• Волошки
• У панів
• Оксана
• Осінній ескіз
• Мужицька арихметика
• Дома
• Королівна
• Дощ
• В хуртовину
• Осіння казка
• Роман
• За мурами
• На Россю
• Пацанок
• Божественна Галя
• "Спасенник"
• З самого початку
• З дитячих вражень
• Чарівний млин
• На чужину
• Вова

Оповідання, повісті, драматичні твори (1988):
Оповідання:

• Роман
• Мужицька арихметика
• На чужину
• Пацанок
• На хуторі
• Вечеря
• Вова
• Божественна Галя
• Циганка
• У панів
• В хуртовину
• На Россю
• З самого початку
• Волошки
• Свекор
• Королівна
• Чарівний млин
• Увечері
• Дома
• Гріх
• Дощ
• Оксана
• За мурами
• Відьма
• На світанні
• На розкоші
• Басурмен
• Мужицький ангел
• Про жидка Марчика, бідного Кравчика
• На золотому лоні
• Під святковий гомін
• Чорні маки
• Отруйна квітка
• Петруня 
• Приблуда
• Голод
• Мороз
• Гості
• Осінні новели

Повісті:

• Талант
• Авіаційний гурток
• Олив’яний перстень
• Широкий шлях
• Крилаті слова

Драматичні твори:

• На перші гулі
• Кармелюк

Авіаційний гурток (збірка оповідань та повістей) (1983)

Золота діжа

Чорний орел

Віконце (1989)

Неслухняний глечик (1985)

Неслухняний глечик (1991)

В бур’янах (Повість про дитинство Тараса Шевченка) (1976)

В бур’янах (Повість про дитинство Тараса Шевченка) (1990)

Залізні стовпи (Оповідання про невелику подорож малого Тараса Шевченка) (1974)

Переклади:

Гоголь М. Вечори на хуторі біля Диканьки (1982)

Шевельов Юрій Володимирович

Шевельов Юрій Володимирович
(прізвище при народженні — Шнейдер; псевдоніми: Юрій Шерех, Гр. Шевчук, Григорій Шевчук, Шерех, Šerech, Sherekh, Sher; Гр. Ш., Ю. Ш.)
(17 грудня 1908, Харків — †12 квітня 2002, Нью-Йорк, США)

славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Праці:
Українська мова в першій половині XX століття (1900-1941): Стан і статус (1998)
Головні правила українського правопису (1946)
Нарис сучасної української літературної мови (1951)
Чернігівщина в формування нової української літературної мови (1961)
Внесок Галичини у формування української літературної мови (2003)
Галичина у формуванні нової української літературної мови (1949)
Історична фонологія української мови (2002)
Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова? (1994)
Збірник пам'яті Івана Зілинського (1879-1952) / Ред. Ю. Шевельов (1994)
Я, мені, мене... (і довкруги). Спогади [ч. 1 В Україні] (2001)
Збірник на пошану проф. д-ра Юрія Шевельова (1971)
Не для дітей: літературно-критичні статті й есеї (1964)
Друга черга (1978)
Думки проти течії: публіцистика (1949)
Всеволод Ганцов. Олена Курило (1954)
Кость Михальчук (1952)
Прощання з учора (1952)
1860 рік у творчості Тараса Шевченка (1990)
Тарас Шевченко. Симпозіум
Попередні зауваги до вивчення мови та стилю Сковороди (2000)
Поза книжками і з книжок (1998)
Олександер Потебня і українське питання (1991)
A Prehistory of Slavic. The Historical Phonology of Common Slavic (1964)
Хвильовий без політики
Трунок і трутизна (про Василя Стуса)
Василь Стус в житті, творчості, спогадах та оцінках сучасників (1987) (у книгу вміщено матеріали Ю. Шевельова)

Статті на movahistory.org.ua

Пов’язане:
Мемуари Ю. Шевельова (Юрія Шереха) (2003)
Листування Романа Шпорлюка з Іваном Лисяком-Рудницьким і Юрієм Шевельовим (1962–1982 рр.) (2008)
Листування Юрія Шевельова з Йосипом Дзендзелівським (2003)
В. Панченко. Неубієнна література (2007) (про журнал “Арка” та Ю. Шевельова)
Бердиховська Боґуміла. Україна: книжки і люди (2009) (есей про Ю. Шевельова)

Петров (Домонтович) Віктор Платонович

Петров Віктор Платонович
(Псевдоніми - В. Домонтович, Віктор Бер)
(10 жовтня 1894, Катеринослав — †8 червня 1969, Київ)

український письменник, філософ, соціальний антрополог, літературний критик, археолог, історик і культуролог.

Твори:
Проза в 3-ч томах. Том І-III (1988-1989)
Том I:

• Апостоли
• Дівчина з ведмедиком
• Аліна й Костомаров
• Доктор Серафікус

Том II:

• Романи Куліша
• Без ґрунту

Том III:

• Оповідання

Доктор Серафікус (1947)
Українські культурні діячі Української РСР 1920-1940. Жертви більшовицького тетору (1959)
Походження українського народу (1947, 1992)
Історіофічні етюди
Історична топографія Києва (Першопочатки міста) (1964)
Історична географія та проблеми слов'янського етногенезу на матеріалах гідронімії (Гідронімія Росі й Надросся) (1966)
Етногенез слов'ян (1972)

Кравців Богдан Миколайович

Кравців Богдан Миколайович
(псевдоніми — Граф, Остап, Самітній олень, Шевчик)
(5 травня 1904, село Лоп'янка — † 21 листопада 1975, Рутерфорд, США)

український поет, перекладач, редактор, критик.

Твори:
Зібрані твори. Том 1 Поезія (1978)
Зібрані твори. Том 2 Статті (1980)
Обірвані струни. Антологія поезії поляглих, розстріляних, замучених і засланих 1920-1945 (1955)
Коссак. Охримович. Тураш [Спогади, мемуари] / А. Драган, І. Михальцевич, В. Щербій, Б. Кравців та ін. (1968)

Фальківський Дмитро Никанорович

Фальківський Дмитро Никанорович
(справжнє прізвище Левчук)
(3 листопада 1898, село Великі Лепеси (зараз у міській смузі міста Кобрина, Берестейщина) — † 16 грудня 1934, Київ)

український поет, прозаїк, перекладач, сценарист.

Твори:
Поезії з Обірвані струни. Антологія поезії поляглих, розстріляних, замучених і засланих 1920-1945, Б. Кравців, стор.245-254 (1955)
Поезії на сайті Бібліотека кошового писаря
Поезії на сайті Український центр
Очерет мені був за колиску

Пошук:
Чабан (1925)
Обрії (1927)
На пожарищі (1928)
Полісся (1931)
Ранені дні (за редакцією М. Неврлого, Пряшів, 1969)

Поезії (1989)

Осьмачка Теодосій Степанович

Осьмачка Теодосій Степанович
(4 травня 1895, Куцівка на Черкащині — †7 вересня 1962, Нью-Йорк)

видатний український письменник, поет, прозаїк, перекладач.

Твори:
Книги поезій:
Із-під світу (1954)
Поет (Поема на 24 пісні, три частини)

• 1 частина
• 2 частина
• 3 частина

Поезії (1991)

Повісті:
Старший боярин (збірка):

• Старший боярин (1946)
• План до двору (1951)
• Ротонда душогубців (1956)

Ротонда душогубців (1956)
Ротонда душогубців (?)

План до двору (1951)

Старший боярин (1946)

Оповідання:
Думки (Із шпитальних нотаток)
Думки, що виникли під час писання книжки «Ротонда душогубців»

Пов’язане:
С.Козак. Живий Осьмачка: Спогади (1998)


ПОШУК:
Круча (1922)
Скитські вогні (1925)
Клекіт (1929)
Сучасникам (1943)
Поет (1947, 1954)
Китиці часу (1953)
Психічна розрядка

Вухналь Юрій

Вухналь Юрій
справжні ім'я Іван Дмитрович Ковтун
(5 жовтня 1906, Чорнобаївка — †15 липня 1937)

український письменник-гуморист і сатирик.

Твори:
Життя та діяльність Федька Гуски
В. Чемерис. З ким сміється Україна. Антологія українського сміху (збірка) (2009)

Пов’язане:
Сучасність. 1978 №10. Дмитро Чуб: Талановитий гуморист і сатирик Юрій Вухналь
(1906- 1937 - 1977)

Пошук:
Червоні паростки (1925)
Товариш і товаришок (1926), (1929)
По злобі (1927)
Початкуючий (1928)
Шматкуючий (1928)
Яструби (1928)
Помилка професора Кіма
Гумореска (1929)
Одруження Гаврила Ратиці (1929)
Щирий українець (1929)
Крилатий рейд
Помилка професора Кіма
Люди моря (1931)
Азіатський аероліт (1931)
Юнбуд (1931)
Чанг

Чечвянський Василь Михайлович

Чечвянський Василь Михайлович
(справжнє прізвище Губенко)
(28 лютого (11 березня) 1888, хутір Чечва — †15 липня 1937, Київ)

письменник-гуморист, старший брат Остапа Вишні, довголітній співредактор і секретар журналу «Червоний Перець»; член літературних організацій «Плуг» і ВУСПП; друкуватися почав на поч. 1920-их pp.

Твори:
В. Чемерис. З ким сміється Україна. Антологія українського сміху (збірка) (2009)

Пошук:
Царі природи (1928)
Ех товариші … (1928)
Кадило (1929)
Між іншим (1929)
Оздоровлення апарату
Оскудєніє
Переливання крови (1929)
Фактор (1930)
Не вам кажучи Пародії Республіканці (1930)
Нещасні (1933)
Утилю — путьовку! (1934)
Вибрані гуморески (1959)
М'який характер (1959)

Русова Софія Федорівна

Русова Софія Федорівна
(18 лютого 1856, Олешня — 5 лютого 1940, Прага)

український педагог, прозаїк, літературознавець і громадська діячка, одна з піонерок українського жіночого руху.

Пов’язане:
Тамара Демченко. Софія Русова про революціонерів-народовольців