Показ дописів із міткою фольклорист. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою фольклорист. Показати всі дописи

вівторок, 8 квітня 2014 р.

Яворський Юліян Андрійович

Яворський Юліян Андрійович
(1873—†1937)

літературознавець москвофільської орієнтації родом з Галичини, дослідник давньої української літератури та фольклору, поет.

Праці:
Памятники галицко-русской народной словесности: Легенды. Сказки. Рассказы. Анекдоты. (1915)

Пошук:
Новые литературные находки в области старинной карпаторусской письменности XVI—XVIII вв. (1931)
Материалы для истории Закарпатской Руси (1932)
Материалы для истории старинной песенной литературы в Подкарпатской Руси (1934)
К истории карпато-русского фольклора XVIII века (1908)
Из этнографической тетрадки 1830-ых годов (1902)
Громовые стрелки : Очерк по истории южнорус. фольклора (1897)
Очерки по истории русской народной словесности (1901-1905)
Заговоры и апокрифические молитвы по карпато-русским рукописям XVIII-го и нач. XIX-го в (1915)

понеділок, 7 квітня 2014 р.

Бодянський Осип Максимович

Бодянський Осип Максимович
псевд. — О. Бода-Варвинець, Ісько Материнка, І.Мастак та ін.
(31 жовтня 1808 (за іншими даними — 3 листопада 1808), смт. Варва, тепер Чернігівської області — 6 вересня 1877, Москва)


український і російський філолог-славіст, історик, фольклорист, перекладач, видавець, письменник, член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1854).


Праці (російською):
О времени происхожденія славянских письмен (1855)
О народной поэзии славянских племён (1837)
О том, что случилось на Украинѣ с тоя поры, какъ она Литвою завладѣна, ажъ до смерти Б. Хмельницкаго (1847)

Видавець (російською):
Історія Русовъ. Сочинение Георгия Конисского, архиепископа Белоруского (1846)
Источники малороссийской истории, собранные Д.Н. Бантышем-Каменским (1858)

Пошук:
Малороссийские вирши (1833)
Наськы украинськы казки (1835)
Наські українські казки (1903)
О мнениях касательно происхождения Руси. «Сын отечества». № 37-39 (1854)
Рассмотрение различных мнений о древнем языке северных и южных руссов (1835)

субота, 5 квітня 2014 р.

Гаццук Микола Олексійович

Гаццук Микола Олексійович
Псевдоніми — М. Глек, М. Куций та ін.
(? - ?)

український фольклорист, мовознавець, письменник другої половини XIX століття.

Твори:
Українська абетка (1860)
Ужинок рідного поля (1857)

У пошуку:
Дев’ять струн української бандури (1863)
Оксана (1907)

пʼятниця, 4 квітня 2014 р.

Мушинка Микола Іванович

Мушинка Микола Іванович
(20 лютого 1936, село Курів, Бардіївського округу. Східна Словаччина)

словацький фольклорист та українознавець, мистецтвознавець, літературознавець, бібліограф русинського (українського) походження.

Книги:
Голоси предків. Звукові записи фольклору Закарпаття із архіву Івана Панькевича 1929, 1935 + MP3 (2002)

В 1929 р. реномована паризька фірма Pathй виготовила для Чеської академії наук одинадцять грамофонних пластинок з голосами 14 співаків й оповідачів із Закарпатської України та Пряшівщини. В 1935 р. празька фірма Радіожурнал випустила дальших 16 грампластинок із записами народних пісень у виконанні співацьких груп із шістьох сіл Закарпаття. Ініціатором записів (здійснених не для продажу, а для внутрішнього користання замовників) був тодішній професор Ужгородської гімназії (пізніше Празького університету) Іван Панькевич (1887-1958). Після смерті професора родина подарувала весь комплект пластинок (збережених лише в одному примірникові) його учневі Миколі Мушинці. Він ці унікальні матеріали видав у формі фольклорної антології, що охоплює 98 пісень з нотами, 14 казок, легенд, повістей та народних оповідань із 16 сіл (Орябина, Микулашова, Валяшківці, Руська Поруба, Пихні, Убля та інші). Передмову, дві післямови (проф. І. Сенька та Ф. Матуша), зміст та реєстри пісень у книзі опубліковано паралельно словацькою та українською мовами; фольклорні тексти – латинкою та азбукою. До багатьох фольклорних текстів, записаних на пластинках лише у фрагментах або скорочених версіях, М. Мушинка долучив їх повні варіанти, змісти казок, у веснянок – описи ігор та хороводів тощо. Книжку поповнено словником діалектних слів та резюме англійською та німецькою мовами.

Додатком до книжки є компакт-диск CD, на якому є ВСІ вищеназвані фольклорні матеріали – 112 зразків та 20 мелодій виконаних на різних музичних інструментах ( трембіті, теленці, флуярі, дрімбі, гуслях, цимбалі тощо). Звукові записи „очищені" від посторонніх шумів і на CD подані у двох версіях – комп'ютерній (у форматі МР 3 – 133 записи: 2 год., 39 хв. та 13 сек.) та вибір на звичайному диску (у форматі WAV audio – 28 записів: 42 хв.). Ці унікальні записи на CD звучать так чисто і ясно, якби були записані сучасною технікою.

Отак голоси 70-річної давності понад 50 носіїв фольклору (з яких вже ніхто не живе), повертаються до нас у формі книжки, яку в однаковій мірі може читати не лише словак та русин-українець, але кожен, хто володіє латинкою або азбукою. Більше того. Все написане в книзі читач може почути із компакт-диску, а незрозумілі діалектні слова розшифрувати за долученим словником. Публікація відповідає вимогам наукового видання, але естетичну насолоду одержать від неї і звичайні люди, яким не чужі традиції предків.

У слов'янській фольклористиці публікація такого характеру є унікальною. Жоден слов'янський народ чи етнічна група подібної публікації не має. В добрій пригоді вона стане для науковців, членів народної художньої самодіяльності, але й усіх любутелів фольклору.

Цю чудову книгу можна замовити, власне, у самого пана Миколи (я замовляв через імейл, але це було декілька років тому):
Адреса для замовлень: Mykola Musinka, 08001 Presov, Gorkoho 21, tel./fax: 051: 77- 469-28,
e-mail: mmusinka@unipo.sk

Калинець Сильвестр Михайлович

Калинець Сильвестр Михайлович
(14 січня 1886, м. Ходорів — †1946, м. Курітіба, Бразилія)

український поет, прозаїк, драматург.

Твори:
Поетичні збірки
«З-під рідної стріхи» (1921)
Поеми
«По другім світі» (Поема в трьох частин з прольоґом) (1922)
Драматичні твори
«Ночь передъ новімъ рокомъ (Маланчинъ вечеръ)» (1921)
«Вертепъ» (1921)
«Засвистали козаченьки» (1935)
Фольклор
«Було, та мохом поросло. Народні легенди і перекази» (1922)
«Лєґенди з уст народу» (1921)
«Щедрівки» (1921)


середа, 2 квітня 2014 р.

Куліш Пантелеймон Олександрович

Куліш Пантелеймон Олександрович
(Псевдоніми і криптоніми: Белебень, Т. Вешняк та інші.)
(26 липня 1819, містечко Вороніж, нині Сумської області — †2 лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка)

український письменник, поет, драматург, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець. Автор першої фонетичної абетки для української мови, що попри низку внесених до неї змін, лежить в основі сучасного українського правопису.

Твори:
Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту / пер. П. Куліш, І. Нечуй-Левицький, І. Пулюй (1912)
Йов (1869)
Граматика (1857)
Твори в 2-х томах, Том 1 (1994)
ПРОЗОВІ ТВОРИ
Чорна рада. Хроніка 1663 року
Орися (Ідилія)
Про злодія у селі Гаківниці
Гордовита пара (Бабусине оповідання)
Дівоче серце (Ідилія)
Потомки українського гайдамацтва
Жизнь Куліша
ПОЕТИЧНІ ТВОРИ ІЗ ЗБІРКИ «ДОСВІТКИ»
Заспів
Что єсть мнѢ и тебѢ, жено?
Люлі-люлі
До Данта, прочитавши його поему «Пекло»
Настуся. Поема (1648)
Великі проводи. Поема (1648)
ІЗ ЗБІРКИ «ХУТОРНА ПОЕЗІЯ»
Історичне оповіданнє
До кобзи
Псалтирна псальма
До старої баби
До Шекспіра, заходившись коло українського перекладу його творів
До рідного народу, подаючи йому український переклад Шекспірових творів
На сповіді
Ключ розуміння
Гімн єдиному цареві
До Шевченка
На незабудь року 1847
До пекельного наплоду
Божий суд
Молитва
Епілог
Зазивний лист до української інтелігенції
ІЗ ЗБІРКИ «ДЗВІН»
Заспів
Подвижники свободи
Петро да Катерина
Двоє предків
Національний ідеал
Німецька наука-розлука
До Тараса за річку Ахерон
Останньому кобзареві козацькому
На перелозі
Забули ми
До Мазепи, прочитавши його біографію
Яке нам діло до того?
Свиня та Цуцик (Байка)
Щиглик
«Прежній»
Перед Гоголевим честенем
Титани
До рідного народу, подаючи йому переклад Шекспірових творів
Гомер і Шекспір
До Богдана
Побратими
Козацький жаль
Яка пані, такі й сані
Земляцтво
Слово правди
Патріотці
Побоянщина
До тарасовців
Вельможній покозащині
Присвят усіх моїх творів землякам-козакоманам
Стою один
Піонер
З Підгір’я
Дума про курку з курчатами, на спомин про Дорнбах під Віднем та про генерала Дубельта і графа Орлова
Дума-казка про Діда й Бабу, про Курочку рябеньку й Надібку золотеньку
Дума про татарина й орапа
Дума-пересторога, вельми на потомні часи потрібна
Дума про найвищий дар
На чужій чужині
Одвідини
До Кобзи та до Музи
Рай
Козарлюзі Лободі, посилаючи йому «Байду»
Покобзарщина
Каверзникам
Метаморфоза
Абадонна
Праведне пануваннє
Поетові
Царська грамота
Сум і розвага
Муза
Три поети
«Квітки з сльозами...»
Лілія
Троє схотінок
Заворожена криниця
Шуканнє-викликаннє
До Марусі В ***
Чудо
Видіннє
Соловейко
Анахорет
Невидимий співець
«Благословляю час той і годину...»
Премудрість
Хмари
Няньчина пісня
ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК
Заспів
Слов’янська ода. Відгук на панславістичне гуканнє по Європі російського архістратига Скобелева
Дивлюсь на срібний волос твій, Кохана
До Ганни Барвінок
Сокровище благих
«Чому тебе нема між нами...»
Славлені тридні
ПЕРЕСПІВИ ТА ПЕРЕКЛАДИ
ІЗ ПСАЛТИРЯ
ПЕРЕСПІВИ З ВЕЛИКОРУСЬКИХ СПІВІВ
Старорус-малорус до Нової, Великої Русі
Степ
Степ опівдні
Вечір у степу
Ніч у степу
Весна й літо в степу
Степова сіножать
Степова могила
Україна
Чумаки-ночліжане
Дніпрова повідь
Привітаннє з Доном
Паланка
На греблі
Гаданнє-віщуваннє
Коло колодязя
Пасіка
ІЗ ЗБІРКИ «ПОЗИЧЕНА КОБЗА»
Переспіви чужомовних співів
Присвят од староруса новорусові
Словце про староруських народовиків на появ «Позиченої кобзи»
Слово до німців на появ «Позиченої кобзи»
Співець
Граф Габсбург. Балада (1273)
Прощаннє з рідною вкраїною
«Старий гай мрій, пахущий гай!»
Міньйона
До радості
Молитва природи
Вільшаний цар
Рибалка
«Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш...»
«Чого кипить химерна кров?»
«Ти сидиш під білим древом...»
Скарб
Пряха
Віддалеки
Мертвецький танок
Покора
Пісня
«Ох! бажаю сліз любові...»
Корінховська молода княгиня
Твори в 2-х томах, Том 2 (1994)
ПОЕМИ
Магомет і Хадиза
Маруся Богуславка. Староруська поема (1620—1621)
Куліш у пеклі. Небрешина поема Панькова
ДРАМАТИЧНІ ТВОРИ
Хуторянка, або Співана хвала молодої перед весільними гостьми
Байда, князь Вишневецький
Цар Наливай
Петро Сагайдашний
Сочиненія и письма, Том 1 (1908)
Сочиненія и письма, Том 2 (1908)
Сочиненія и письма, Том 3 (1909)
Позичена кобза. Переспіви чужомовних співів (1897)
Орися. Дівоче серце. Січові гості
Магомет і Хадиза (1883)
Руська письменність, том VI. Твори П.Куліша (1910)
Огненний змій (пер. Євген Кирилюк)
Циган (казка)
Чорна рада (збірка) (1990)
Чорна рада (2011)
Записки о Южной Руси (1856-1857)
Досвітки
Дзвін
Поетична кобза
Хуторна поезія

Пов’язане:
Бібліографічний покажчик писань П. Куліша (1903)
Мова В. (Лиманський)\ Куліш, Байда і козаки. Інтермедія до драми Куліша "Байда" (1995)
Дорошенко Д.\ Пантелеймон Куліш
Сулима-БлохинО.\ Квітка і Куліш – основоположники української новелі (1968)
Петров (Домонтович) В.\ Романи Куліша
Зеров М.\ Від Куліша до Винниченка
Яценко М.\ Історія української літератури ХІХ століття Книга 2 (1996)
Панченко В.\ Неубієнна література (2007)
Погрібний А.\ Поклик дужого чину (2009)

Відео:
Чорна рада (2002)

вівторок, 1 квітня 2014 р.

Студинський Кирило Йосипович

Студинський Кирило Йосипович
(4 жовтня 1868, Кип'ячка — † влітку 1941, місце смерті невідоме)

український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч.

Пошук:
Лірники (1894)
До історії взаємин Галичини з Україною (1906)
З листів П. Куліша до Ом. Партицького (1908)
Котляревський і Артемовський (1901)
Літературні замітки (1901)
В пятьдесятилітє смерти Т. Шевченка (1911)

неділя, 30 березня 2014 р.

Горленко Василь Петрович

Горленко Василь Петрович
псевдонім – Черкасин В.Г.
(13 січня 1853 – † 25 квітня 1907)

український письменник, мистецтвознавець, фольклорист та етнограф.

більше


Пошук:
Южнорусские очерки й портреты (1898)
Украинские были (1899)
Отблески (1908)